12 липня 2026 року The Wall Street Journal опублікував розслідування про трамадолову мережу, яку, за даними видання, розбудували залишки «ПВК Вагнера» у верхів’ях річки Убанга в Центральноафриканській Республіці. Угруповання чисельністю приблизно 500 бойовиків, як пише WSJ, очолює Павло Пригожин — син засновника ПВК. У Бангі та навколишніх районах продаються таблетки зі вмістом 200 мг і більше при рекомендованій дозі 50–100 мг.
Маршрут і споживачі
За даними WSJ, трамадол виготовляють в Індії, переправляють до Демократичної Республіки Конго, а звідти річкою Убанга доправляють до ЦАР. Серед споживачів, за словами колишнього співробітника Держдепартаменту США Кемерона Гадсона (цитованого WSJ), — бійці президентської гвардії ЦАР та молодіжне ополчення Sharks («Акули»), яке патрулює столицю.
Зв’язок із золотом і втрати
Трамадол, окрім збутового бізнесу, допомагає бойовикам контролювати видобуток золота: шахтарі вживають його для тривалої праці, а самі найманці — щоб «посилити агресію і придушити страх» у боях, цитує WSJ анонімне джерело. За оцінкою Global Initiative, на яку посилається видання, «ПВК Вагнера» щороку заробляє близько 180 мільйонів доларів на незаконному експорті золота. За даними Уппсальського університету, кількість загиблих у боях за мінеральні ресурси ЦАР за останній рік зросла майже на 20% — до близько 500 людей. За версією Бабель, в Африці операції «ПВК Вагнера» перебрав «Африканський корпус», яким командує генерал-майор ГРУ Андрій Авер’янов, однак WSJ і NV про це не пишуть. У липні 2025 року британська розвідка повідомляла, що угруповання продовжує діяти самостійно у ЦАР та Білорусі.
Залишити відповідь